Тренінговий курс «The Story of Story»
Час реалізації: 3-10 вересня, 2013
Місто проведення: Баку, Азербайджан
Країни-учасниці: Азербайджан, Естонія, Грузія, Польща, Україна, Фінляндія.
У всіх нас є що розповісти, історії, які ми прожили зсередини. В історіях ми організуємо спогади про наше життя. Тому наш тренінг був спрямований на те, щоб допомогти нам, молодим людям, замислитися та подумати більше про своє коріння, минуле та культурну спадщину, а також поділитися цим з іншими. Що ж таке усна історія? Усна історія являє собою систематичний збір життєвих свідчень людей про їхній власний досвід. Усна історія – це не фольклор, плітки, слухи або чутки. Усна історія є полем дослідження та метод збору, збереження та інтерпретації голосів і спогадів людей, спільноти та учасників минулих подій. Усна історія є і найстарішим типом історичного дослідження, що передувало письмовому слову, і одним з найсучасніших, який розпочався з диктофонів в 1940-х, а тепер використовує цифрові технології 21-го століття. Отже, Ви і члени вашої родини можуть зберегти неписані історії сім’ї, використовуючи методи та інструменти усної історії.
Така сесія як «My personal story» наявно показала, що наші розповіді та історії людей навколо нас унікальні, вони є цінними скарбами для наших родин і наших співтовариств. Ми розповідали про своє дитинство, юність, студентські роки, про традиції своєї родини та своєї нації, показували старі сімейні фотографії та фотографії місць, де мешкаємо або мешкали.
Програма тренінгу була складена дуже вдало, тому наступним кроком в ній було самостійне проведення інтерв’ю. Наші польські тренери-професіонали, Пьотр і Даміан, поділилися неоцінимими знаннями та розповіли нам про процедуру все необхідне, а саме: структуру інтерв’ю, типи поведінки як інтерв’юєра, так і інтерв’юйованого, засоби запам’ятовування інформації, та дали інші корисні поради та підказки. Працюючи разом, міжнародні команди мали змогу обрати будь-яку людину для інтерв’ю: чи то був хтось з учасників, працівників, друзів-родичів, чи просто мешканець Баку. Після плідної роботи ми представили свої дослідження у вигляді постерів, статей і PowerPoint презентацій, і навіть у вигляді телешоу із “зіркою”.
Окремо хотілося б виділити неймовірну історію життя польської пари Ізідора і Ярослави Волосянських, Польських Праведників, які врятували 39 людей єврейського походження від Голокосту. Протягом 23 місяців родина Волосянських приховувала, годувала, піклувалася про таку кількість людей в підвалі свого будинку. І все це при тому, що їхнім сусідом був німецький солдат. Минуло майже 70 років з моменту закінчення Другої світової війни, а біль не зникає. Але ми повинні пам’ятати та шанувати пам’ять про таких людей, сміливих та відважних, тих, хто у будь-який спосіб не припиняв боротися з несправедливістю та жорстокістю.
Ось такими цікавими завданнями був сповнений весь наш тренінг.
І як на будь-якому тренінгу чи молодіжному обміні, ми провели міжнародний вечір знайомств з історією-традиціями-кухнею-піснями-танками-іграми країн-учасниць, ярмарок наших організацій, традиційний вечір зі смачними азербайджанськими стравами та запалюючими танцями від шеф-повара та гостинних бакінців. Під час CityGame ми самостійно складали мапу туриста з усіма життєво необхідними місцями, як то офіс обміну валют, супермаркети, станції метро та зупинки громадського транспорту, інтернет-кафе:) тощо. Ми побували в частині Старого Баку, де знімалося радянське кіно «Діамантова рука» з Юрієм Нікуліним та Андрієм Міроновим («чьорт поб’єрі», пам’ятаете?). Увечері ми прогулювалися набережною біля Каспійського моря, бачили знамениті Вежі Вогню та КрістаХолл, де проводився пісенний конкурс Євробачення 2012, милувалися краєвидом, що відкривається з Алеї Шахідів на нічний Баку. А ще нам випала нагода відвідати археологічний заповідник у Гобустані, та своїми очами побачити розташований на території 537 гектарів культурний краєвид наскальних малюнків – петрогліфів, які відносяться до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Наприкінці, хотілося виразити велику вдячність тим, хто так успішно здійснив цей проект: тренерам Петру Доброшу та Даміану Дружковському, допоміжному персоналу Хасану Хабібу та Георгію Кікалішвілі, приймаючій азербайджанській організації , і учасникам з 6 країн та їхнім організаціям. А також велике «ЩИРЕ ДЯКУЄМО» Донецькому молодіжному дебатному центру за надану можливість.
Subscribe to the comments via RSS Feed