Всеукраїнське змагання з європейської інтеграції “EUROPA NOSTRA”. Враження учнів – словами вчителя (з невеликими домислами і жартами)
„Європа Ностра” – „Europa Nostra” – всеукраїнський конкурс знавців процесів євроінтеграції і загалом країн – членів Європейського Союзу. Він пройшов, а в пам’яті ще свіжі події, які відбувалися впродовж трьох насичених днів у столиці України – м.Києві. Тож все по порядку. Перший день – день заїзду – день знайомств з учасниками, з обстановкою, з умовами і вимогами. Не дуже теплі умови проживання зовсім нас не засмутили, ми були зігріті спілкуванням з однолітками, жартами і просто зміною місця знаходження у просторі (все ж таки з провінції – та й у столицю!). Старенькі шпалери еколого-натуралістичного центру вмить „оживили” плакати претендентів на посаду президента України. З ними нам стало більш впевнено себе почувати (жарт). Ще б пак – відкриваєш очі, а з плакату на тебе ніжним поглядом дивиться Юля. А відверті і впевнені очі Тягнибока так сильно впливали на нашу національну гідність, що ми майже впевнені були, що „захід” переможе. Яценюк, Литвин – ви теж були в ці хвилини з нами.
Це все жарти, а якщо серйозно, то вже у перший день ми відчули велику тривожність і відповідальність. Адже приїхали не лише від школи, а захищатимемо честь цілої області! Дізнались, яку підтримку мали інші команди, і наш настрій і дух потрохи занепав. Мобілізація всіх сил – ось, що нам було потрібно. І ми зібрались духом! А знання у нас є (ми ж були переможцями міських та Міжнародних олімпіад, плюс виграли І відбірковий регіональний етап конкурсу).
Перший день… Із заздрістю дивились на команди, які приїхали з величезними валізами, костюмами, декораціями…Коли нас запитували, а де наші декорації, ми жартували: „Скоро під’їдуть, бо їх надто багато” або „Наші декорації – в наших головах”. А ми, як сказала Ольга Володимирівна (керівник нашої команди), приїхали „брати столицю своїм інтелектом”.
На другий день представляли країни ЄС. Це було цікаве дійство, шоу, з танцями, фільмами, п’єсами. А в нас все просто – коротенька мультимедійна презентація, власні вірші і естонські ігри. Як загорілись очі членів журі, коли їм теж прийшлось грати в гру „Чет не чет” (з горішками у торбинках), як довго розглядали вони кишенькову книжечку – путівник з нашим власним поетичним вернісажем. Ми виступили гідно, просто, по-дитячому, і, мабуть цим уже в І етапі конкурсу завоювали серця багатьох прихильників. Змагання тривало з 9 ранку до 19 вечора. Незважаючи на втому, вирішили пройтись Хрещатиком, побувати на Майдані Незалежності і повечеряти в „Пузатій хаті”, де все українське: і інтер’єр, і страви, і обслуговування. До речі, два дні конкурсу проходили в залі „Венеція” готелю „Русь”. Там все вже по-європейськи: зі смаком, вишукано і комфортно.
Попереду – дебати „Україна – ЄС”, тож знову напружений вечір і неспокійна ніч. Ідеї приходили одна за одною, декілька разів мінявся стиль і зміст раніше приготовленого „плану дій” по співпраці України з ЄС. І ось початок. Знову презентації, мудрі слова, а „плани дій” такі розумні, що в нас склалось враження, що на них працювали цілі відділи наукових досліджень чи політологи всієї області. Взявши на озброєння цитату Ольги Володимирівни „все геніальне має бути простим і доступним”, ми вирішили поміняти майже всі раніше зроблені заготовки. І нам це вдалось. Включили весь свій інтелект плюс презентаційні навички, плюс акторське мистецтво, плюс почуття гумору. Хтось малював, хтось клеїв схеми, хтось сидів за комп’ютером, хтось „сипав” розум- ними (дійсно так!) думками і фразами, хтось жартував, хтось „відбивав” атаку запитань із залу, а хтось страшенно вболівав і подумки просив Всевишнього допомогти відстояти свої переконання, переборюючи всі труднощі. І ось ста- лось неймовірне – овації і підтримка залу. Ми щасливі!!! А коли почули вердикт журі, неймовірно велика хвиля радості поглинула всіх членів нашої команди.
Справедливе журі (це дійсно так!) оцінило нас об’єктивно. „А судді хто?” – запитаєте ви? Це Лариса Денисенко, Єгор Соболєв, Ярина Боренько, Ірина Солоненко, Дмитро Шульга, Лілія Гунько, Людмила Черкаська, Світлана Мистюк, Олексій Цуркан, Ігор Тодоров, Мар’яна Герамус, Олександр Солотай, Олексій Яценко. Дійсно фахівці своєї справи – журналісти, письменники, телеведучі, адвокати, менеджери „Європейської програми” фонду „Відродження”, координатор проектів Фонду К. Аденауера, начальники відділів інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, експерти інституту Політичної освіти і… програмний директор ГО „Європейський діалог” Ярина Боренько (дуже строга, але справедлива). З великою симпатією всі ставилися до Андрія Донця – простого, розумного, комунікабельного молодого чоловіка, який звалив на свої плечі всі організаторські питання даного проекту, а дві Ольги і Олена справно йому допомагали.
Дякуємо всім Вам – названим і неназваним – за вашу справедливість і підтримку. У нас – ІІ місце! Ура! Це була перемога знань! Ми також вдячні і Лілії Андріївні, яка допомагала нам створювати презентації, і Олені В’ячеславівні, яка шила мішечки для проведення естонської гри, і просто всім – всім, хто за нас вболівав тут, у рідній школі №25 і підтримував нас SMS-ками і телефонними дзвінками. Нашою перемогою ми також завдячуємо нашим татам і мамам, які хвилювались за нас щомиті, коли ми були далеко від них і зовсім поряд – на пероні Луцького залізничного вокзалу. Ваше тепло і батьківське благословення допомогло нам перемогти. У нас це вийшло, це була прекрасна школа набутого досвіду, науки, командної єдності, витривалості і сили духу.
Р.S. А про казуси, жарти і кумедні ситуації подорожі у комфортабельному купе потяга „Луцьк – Київ” і „Київ – Луцьк” можемо розповісти в індивідуальному порядку, по-секрету, оскільки це наші приватні справи. ОК?
Наш великий респект всім командам – суперницям! Ви дійсно були гідними конкурентами. Маємо надію, що колись ми знову зустрінемось як друзі на якомусь новому, не менш цікавому проекті.
Супер-команда ЗОШ №25 з м.Луцька, Волинь:
Пилипчук Олександр – капітан команди, 11-А клас
Швець Олександр – 11-А клас
Савчук Андрій – 9-В клас
та керівник команди – Струбицька О.В.
Trackback this post | Subscribe to the comments via RSS Feed