Карен Бус

Карен Бусе приїхала з Данії до Донецьку працювати влітку з дітьми. Волонтерка була здивована деякими аспектами української освітньої системи, проте знайшла дещо цікаве в нашому суспільному житті.

Купа дітей з азартом грає під літнім сонечком… Без сумніву з азартом, адже хто не хоче відчути себе суперменом? Бо саме так всі будуть називати переможця. Після активної розминки ми прямуємо до однієї з кімнат будинку дитячої творчості „Фортуна”. Тут нам знадобляться зовсім інші якості: старанність, уважність та охайність. Адже зараз ми робитимемо різні фігурки з бумаги.

Карен 20 років, і вона приїхала з Данії за програмою Європейської волонтерської служби. Волонтерка бере участь у проекті „Європейське літо в Україні 2011”.

Чому дівчина замість навчання в університеті вирішила стати волонтеркою і приїхати до України?

„Просто я вирішила спробувати щось нове. Я закінчила школу в Данії. І це цілком нормально, коли після закінчення школи у тебе є один-два роки, щоб присвятити себе ще чомусь. Я працювала в дитсадку, в супермаркеті, а потім вирішила поїхати на цей проект”  – пояснює причину волонтерства в Україні Карен.

За словами Карен, коли вона приїхала в Україну, то не відчула культурного шоку. Бо дівчина в Україні вже не вперше. Вона відвідувала нашу країну минулого літа. Правда тоді побачила лише Київ. Але все ще деякі, звичні з нашої точки зору речі, дивують її.

„Дивись сюди” (вказує на стихійний ринок – ред.) – в Данії ти такого ніколи не побачиш. У нас дуже сувора система контролю за продуктами харчування. На кожному товарі є „наклійка-смайлик”. Якщо він „посміхається”, це означає, що продукт цілком безпечний, а якщо на наклійці недоброзичливий „вираз обличчя” відповідно продукт краще не купувати”.

Дівчина також відмітила, що ніколи не бачила таких педагогічних прийомів, як у нас. „Коли український вчитель входить до класу, учні обов’язково підіймаються. Ми ніколи так не робимо. І ще ваші вчителі завжди кричать на дітей: „Тихо! Тихо!” Це як військова школа,”– пояснює Карен різницю між українською та датською системою освіти.

Натомість, датчанка виробила свої метеоди роботи з українськими школярами. „Я підіймаю руку. Це означає, що мене треба послухати. Дуже цікаво спостерігати, як спочатку руку помічають декілька дітей і показують іншим, що треба звернути на мене увагу,” – розповідає про свою роботу Карен.

Школярам, з якими працює Карен, подобаються її заняття. „Мені дуже цікаво на її заняттях. Особливо, робити різноманітні фігурки з паперу. Мені це подобається більш, ніж спортивні ігри” – відмітив Олег Шатілов (10 років).

Автор статті – Ксенія Бреславська