7 культур – 1 життя
Час реалізації: 5 по 15 квітня 2009
Місце проведення: м. Коджаелі, Туреччина
Країни-учасниці: Туреччина, Україна, Латвія, Угорщина, Македонія, Італія
З 5 по 15 квітня 2009 молоді представники 7 країн обговорювали питання культурної дегенерації, та шукали шляхи нового розвитку власних культур та держав. Це – щодо офіційної частини програми, яка, звичайно ж, включила в себе семінарські заняття, роботу в групах, палкі дискусії та обговорення, презентації культур. Ну а неофіційна дозволила відкрити дивовижний світ турецької культури – країни, що гостинно приймала молодіжний обмін, та зламати багато стереотипів, які ми мали про турків, італійців, македонців, угорців, латвійців…і врешті-решт, самих себе!
Мрія довжиною в 10 днів
Чи відчували ви коли-небудь щось абсолютно нове і відмінне від щоденної рутини? Я – так. Будучи учасницею проекту «7 культур – 1 життя», що відбувся у Туреччині, я мала чудову нагоду познайомитися з культурою Латвії, Угорщини, Македонії, Італії, Туреччини.
Чесно кажучи, моїм першим враженням було, що Туреччина – це країна різноманіття, де вуличні музиканти спів-існують з розкішними дивами архітектури і крихітні кафе межують з величезними ресторанами.
На мою думку, Сека-парк готель – місце, де відбувався обмін – теж заслуговує кількох слів. По-перше, він чудово розташований – на відстані від лихоманкового життя міста. А по-друге, має чудовий вид на Мармурове море. Що ще потрібно, щоб чудово себе почувати? Відповідь – люди, з якими проводиш час. Сказати правду, це була моя перша подорож за кордон та перший раз я брала участь в подібному проекті, і я була дуже збентежена і чула себе дуже невпевнено перед зустріччю нових людей. Мені було дуже цікаво познайомитися з ними, але я боялася загубитися через можливі мовні проблеми, різницю в культурі, тощо.
Зараз я можу впевнено сказати, що люди були найважливішими, що було в проекті. Я зуміла не тільки збагатити мої знання про культури та країни, але також знайти чудових і відданих друзів.
Я отримала надзвичайне задоволення від участі в «культурних вечорах», а наші семінари допомогли мені визначитися з моєю думкою щодо стереотипів, питань толерантності, тощо.
Те, що я зрозуміла під час спілкування з учасниками обміну «7 культур – 1 життя» – ми дійсно дуже різні, але ми маємо ті самі проблеми, навіть, наші погляди на деякі конкретні речі спів-падають.
Кажуть, що коли ти маєш приємні спогади про щось, то обов’язково мусиш мати також негативні. Я намагалася пригадати хоч щось – але не зуміла.
І нарешті хочу сказати, що я безмежно вдячна Донецькому молодіжному дебатному центру за блискучу можливість для саморозвитку, та підтримку, яка необхідна для розвитку моїх ідей.
Оля Єршова
Trackback this post | Subscribe to the comments via RSS Feed